- розлюбляти
- —————————————————————————————розлюбля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлюбляти — я/ю, я/єш і розлю/блювати, юю, юєш, недок., розлюби/ти, люблю/, лю/биш; мн. розлю/блять; док., перех. і без додатка. Переставати любити кого , що небудь … Український тлумачний словник
розлюбити — див. розлюбляти … Український тлумачний словник
розлюблювати — див. розлюбляти … Український тлумачний словник
розлюблятися — я/ється і розлю/блюватися, юється, недок., розлюби/тися, лю/биться; мн. розлю/бляться; док., розм. 1) Те саме, що розлюбляти. 2) тільки док. Перестати любити один одного … Український тлумачний словник